Надзвичайне Різдво Зої

Вісім місяців тому Зої втратила батька, і навіть через такий відрізок часу біль не вщух. Напередодні Різдва спогади розривають душу ще більше, адже саме Мітч готував подарунки, прикрашав будинок і створював різдвяний настрій для всієї сім’ї. А родина, переживши втрату, не знає, як організувати свято. Саме тому Зої бере цю відповідальність на себе. Вона намагається приглушити біль пам’яті про втрату, готуючись до святкування за традицією і прикладом свого тата. Зої вирішила: перше Різдво після загибелі батька повинно бути веселим і щасливим, незважаючи на смерть рідної людини.

Традиція магічності і святковості у цей період мусить жити. Окрім того, Зої має незвичайний талант. Вона чує думки інших людей через пісні, які вони співають у цей дивовижний час. Відповідно, вона розуміє почуття інших. Кожна людина переживає про свої втрати і мрії, які не збулися. Зої розуміє, що вона не сама в цьому світі зі своїм горем і навколо багато людей, яким також боляче. Але цей біль робить людину витривалішою, стійкішою до життєвих випробувань і сильнішою духом. Магія Різдва і відчуття внутрішньої стійкості дають героїні бажання жити далі, даруючи любов іншим.